27 березня у всьому світі відзначають Міжнародний день театру. Це свято не лише професійних акторів, режисерів, драматургів, а й усіх, хто безпосередньо пов'язаний зі сценою. Це ще й свято тих, кого прийнято називати театралами, любителями сценічного мистецтва.
Для одного із працівників Тернопільського академічного обласного театру актора і ляльки цей день став особливим. Указом Президента України Петра Порошенка Баранову Володимиру Олександровичу – художникові по світлу присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури України».
Володимир Баранов особлива і надзвичайно важлива людина для свого театру, адже саме завдяки його таланту вистави стають виразнішими та емоційнішими. Народився Володимир Олександрович у Тернополі 19 лютого 1964 року. У театр прийшов 17-річним юнаком і був прийнятий на посаду монтувальника сцени.
«Першу виставу «Русалочка» пережив у кінці липня 1981 – перед відпусткою. Після неї був також прийнятий на півставки електроосвітлювачем, після чого розпочалась активна гастрольна діяльність, під час якої й була отримана перша в житті трудова догана – за спалену сірником завісу. Наступна вистава – «Котигорошко», під час якої довелося вийти в українському вишиваному костюмі прямо на сцену і в легкому, невимушеному танку встановлювати світлові прибори на очах у зачарованої публіки. Третя вистава «Палаючі вітрила» – ця була більш складною в плані світлового оформлення – з використанням світлових ефектів, проекцій тощо» – пригадує Володимир Баранов.
Талант, притаманний цій людині, а також практика і бажання вдосконалюватись самому та розвивати свій театр, привели Володимира Олександровича на посаду художника по світлу. Існує думка, що талановита людина - талановита у всьому. Цей вислів якнайкраще описує Володимира Баранова, адже він не лише виконує свою основну роботу - створює відповідно до задуму режисера світлове оформлення постановок, не лише втілює в життя найсміливіші та найефектніші режисерські задуми, а ще й радує глядачів своїми вокальними даними - голосом Володимира Баранова співають та розмовляють більш ніж 20 персонажів лялькових вистав театру. Окрім цього, записуючи фонограми та підбираючи музичне оформлення до вистав, він вправно справляється і з обов’язками звукорежисера й завідуючого музичною частиною.
Завдяки Володимиру Олександровичу Тернопільський театр ляльок першим в Україні здійснив перехід на сучасні цифрові системи звуковідтворення та архівації фонограм, використання комп’ютерів у створенні звукових образів та різноманітних світлових ефектів. Однак митець не зупиняється на досягнутому, і наполегливо працює над вдосконаленням оформлення вистав, задля того, щоб рідний театр займав достойне місце серед інших театрів України та зарубіжжя.
Серед кращих робіт Володимира Баранова слід відзначити: «Рябий пес, що біжить краєм моря» Чінгіза Айтматова, «Любов… любов…» Володимира Маслова, «Кому співає веселка» Романа Босого, «Панночка» Ніни Садур, «Три товстуни» Юрія Олеши, «Чарівна лампа Аладіна» Ніни Гернет, «Кіт у чоботях» Давида Самойлова, «Чарівний перстень» Володимира Лісового, «Малята-кармалята» Григорія Усача, «Бременські музиканти» Василя Ліванова, «Алі-Баба і розбійники» Веніаміна Смєхова, «Дуже проста історія» Марії Ладо, «Козацькі вітрила» і «Тарасова казка» Богдана Мельничука, Володимира Лісового. Загалом, як художник по світлу, Володимир Баранов створив неповторне світлове рішення для 120 вистав театру.
Тернопільський академічний обласний театр актора і ляльки не був би таким, який він є зараз – популярним, високопрофесійним та одним із кращих театрів країни, якщо б у ньому не працював такий багатогранний, обдарований, майстерний, віртуозний, улюблений усіма Володимир Баранов – ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРАЦІВНИК КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ.
Весь колектив на чолі з художнім керівником заслуженим діячем мистецтв України Іваном Шелепом та головним режисером заслуженим артистом України Володимиром Лісовим щиро вітають колегу зі здобуттям цього почесного державного звання і, як професіоналу своєї справи, бажають не зупинятися на досягнутому, а здобувати нові творчі вершини.