Новини

Світла пам'ять Володі Баранову!

З глибоким сумом повідомляємо, що наш театр зазнав тяжкої втрати – пішов з життя Володимир Баранов, художник з освітлення, заслужений працівник культури України, митець, який жив театром та роками творив магію світла для наших вистав, щоб вони торкалися кожної душі. Володимир Баранов був особливою і надзвичайно важливою людиною для свого театру, адже саме завдяки його таланту вистави оживали. Його світло створювало настрій, підкреслювало сенси, малювало диво.

Народився Володимир Олександрович у Тернополі 19 лютого 1964 року. У театр прийшов 17-річним юнаком і спершу був прийнятий на посаду монтувальника сцени, згодом на півставки електроосвітлювачем, де й відчув своє призначення, і зрештою став художником з освітлення. У нього було рідкісне чуття – підбирати до вистави емоцію до найменшого відтінку світла. Його обдарованість не обмежувалася цим. Правду кажуть: талановита людина талановита в усьому. Ще однією його пристрастю була музика. Любив грати на гітарі, мав чудові вокальні дані – голосом Володимира співають та розмовляють більш ніж 20 персонажів лялькових вистав театру. Окрім цього він керував студією звукозапису та підбирав музичне оформлення до вистав.

Завдяки Володимиру Олександровичу Тернопільський театр ляльок першим в Україні здійснив перехід на сучасні цифрові системи звуковідтворення та архівації фонограм, використання комп’ютерів у створенні звукових образів та різноманітних світлових ефектів. Однак митець не зупинявся на досягнутому, і завжди прагнув вдосконалення, аби рідний театр займав достойне місце серед інших театрів України. Бо театр був його життям, його душею.

Загалом, як художник з освітлення, Володимир Баранов створив неповторне світлове рішення для 120 вистав театру. Його праця була оцінена на державному рівні - у 2017 році отримав звання заслуженого працівника культури України.

Тернопільський академічний обласний театр актора і ляльки не був би таким, яким він є зараз без неоціненного вкладу Володі Баранова. Важко, боляче усвідомити цю втрату. Він покинув земне життя, але завджи буде з нами – його світло житеме у серцях рідних, друзів, колег. Він щоразу оживатиме з кожним променем прожекторів та софітів під час створених ним вистав.

Висловлюємо щирі співчуття матері Володимира, його дітям, сестрі, всім рідним і близьким, а також друзям і колегам, які мали щастя знати цю світлу людину.