Новини

«…Не забудьте пом’янути незлим тихим словом.»

Щороку березні всі українці відзначають день народження Тараса Григоровича Шевченка – генія українського народу, видатного поета і прозаїка, майстерного художника та громадського діяча. І хоч пройшло понад 200 років від дня народження Кобзаря, його твори єднають українців та зміцнюють патріотичний дух нації, він живий та актуальний в наші дні, як ніколи.

Доброю традицією у театрі ляльок стало вшанування пам’яті Тараса Шевченка показом казки-легенди «Тарасова казка». Автори п’єси відомий тернопільський письменник заслужений діяч мистецтв України Богдан Мельничук та головний режисер театру заслужений артист України Володимир Лісовий у творчому тандемі створили п’єсу, яка сприяє духовному вихованню молодого покоління.

Біографія Шевченка багатогранна та хвилююча. Ми багато можемо прочитати про життя поета – про його молодість та зріле життя, а от що ми знаємо про його дитинство? Інформації про цей період не так вже й багато. І саме постановка «Тарасова казка» розповідає про дитячі роки майбутнього генія. У виставі поєднується сьогодення та далеке минуле. Дівчинка Оксанка, готуючись до Шевченківських днів у школі, створює ляльку маленького Тарасика та дівчинки, у якій можна впізнати її саму. Оксанка хоче дізнатись більше про дитинство великого поета, адже згадок про ці роки, небагато. І от…трапляється неймовірне – Оксанка-лялька, разом з ляльковим Тарасиком, вирушає у його дитинство. Впродовж усієї вистави з’являються містичні образи: Примара забуття, яка прагне того, аби діти збились з правильного шляху, та Добра пам’ять, яка протистоїть Примарі і допомагає дітям протягом усієї мандрівки. Дівчинка Оксанка дізнається багато цікавих історій від Тарасика, зустрічається із чумаками, усвідомлює, хто такий пан, знайомиться з батьками-кріпаками майбутнього поета та славними козаками, які віддали своє життя за волю України. Саме славнозвісні козаки вручають маленькому мужньому хлопчику з великим серцем, головну зброю у боротьбі за волю – перо та фарби. Прокинувшись, дівчинка не може збагнути – це був сон, чи реальність. Проте, подарована Тарасиком квітка соняшника, стала незаперечним доказом того, що все було насправді.

Спектакль розчулює як юного, так і дорослого, не залишаючи нікого байдужим. А головна мета вистави - залишити у серці кожного глядача частку світлої пам’яті про Генія і Пророка українського народу.